домагатися наполегливо

См. также в других словарях:

• домагатися — а/юся, а/єшся, недок., домогти/ся, ожу/ся, о/жешся; мин. ч. домі/гся, домогла/ся, домогло/ся; док., кого, чого, з інфін., із спол. і без додатка. Наполегливо добиватися кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

• домагатися — домогтися (наполегливо добиватися кого / чого н.) вимагати, добиватися, добитися, доправлятися, допоминатися …   Словник синонімів української мови

• допоминатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко допімну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. 1) Наполегливо вимагати чого небудь, домагатися чогось. 2) тільки недок. Довго поминаючи кого небудь, зазнавати чогось небажаного, неприємного …   Український тлумачний словник

• завзятися — візьму/ся, ві/зьмешся, док., розм. 1) Задумавши що небудь, невідступно домагатися його виконання, діяти уперто, наполегливо. 2) на кого – що. Затаївши недобрі почуття проти кого , чого небудь, виявити бажання вчинити зло; намір до ворожих дій …   Український тлумачний словник

• напирати — I а/ю, а/єш, недок., напра/ти, перу/, пере/ш, док., перех. Прати певну кількість чого небудь. Напрати сорочок. II а/ю, а/єш, недок., напе/рти, пру/, пре/ш, док., розм. 1) неперех. Навалюючись, давити, натискати на кого , що небудь. 2) неперех.… …   Український тлумачний словник

• наполягати — а/ю, а/єш, недок., наполягти/, я/жу, я/жеш, док. 1) Наполегливо вимагати, домагатися від кого небудь виконання чогось. 2) розм. Насуваючись, натискати, давити на що небудь. || Оволодівати ким , чим небудь, охоплювати когось, щось (про почуття,… …   Український тлумачний словник

• напосідати — а/ю, а/єш, недок., напосі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) Сідати, навалюватися на кого , що небудь у великій кількості. || Накидатися на кого , що небудь у великій кількості (про комах, черв яків і т. ін.). 2) розм. Натискати, давити своєю вагою на… …   Український тлумачний словник

• насідати — а/ю, а/єш, недок. і док., насі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) тільки 3 ос. Сідати, поміщатися де небудь у великій кількості. 2) тільки 3 ос. Осідаючи, скупчуватися, покривати собою кого , що небудь. 3) тільки 3 ос. Нападати, накидатися на кого , що… …   Український тлумачний словник

• наступати — а/ю, а/єш, недок., наступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. насту/плять; док. 1) Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого , що небудь. || рідко. Налягати вагою свого тіла на ногу, лапу і т. ін. 2) З боєм рухатися вперед, переслідуючи противника;… …   Український тлумачний словник

• свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… …   Український тлумачний словник

• наполягати — 1) = наполягти (на чому, з інфін. і без додатка наполегливо вимагати, домагатися від кого н. виконання чогось); обстоювати, обстояти (що) Пор. вимагати 1), натискати I 2) див. налягати I, 2) …   Словник синонімів української мови